У творі Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." розповідається про долю юнака, фізично й духовно скаліченого війною. Ця розповідь вміщена в одну мить його життя (характерний для оповідання Белля прийом), коли після важкого поранення він потрапляє до шпиталю, який розташувався у його гімназії. Лежачи на ношах, що проносять сходами та коридорами приміщення, в якому він провів вісім років і яке залишив лише три місяці тому, герой силкується з'ясувати, чи справді опинився у рідній гімназії. Повністю його здогадки підтверджуються лише тоді, коли вн бачить на дошці власноруч написані слова: "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...". Однак у цей момент юнак раптово прозріває вдруге: коли з нього знімають бинти, він бачить, що втратив обидві руки й ногу (ефект раптовості, який підкреслює трагізм ситуації, є ще одною специфічною особливістю беллівської поетики).

Эта книга сделала переворот в французкой литературе. Сейчас писательнице 18 лет, а написана была книга в 16. Для Анн-Софи книга "Я дышу" была чем-то новым, она выразила в ней все свои чувства и переживания. Книга о дружбе и ненависте, о подростках и их поступках...

Это – не «любовный роман», а РОМАН О ЛЮБВИ. О любви обычных мужчины и женщины – таких как мы… Почему же книга эта стала АБСОЛЮТНЫМ бестселлером в США? Почему она трогает душу читателей самого разного возраста и интеллектуального уровня? Как Николасу Спарксу удалось повторить СЕНСАЦИОННЫЙ успех «Истории любви» и «Неспящих в Сиэтле»? Почему фильм, снятый по роману «Дневник памяти», имел огромный успех во всем мире? Объяснить это невозможно. Прочитайте «Дневник памяти» – и ПОЙМЕТЕ САМИ!